Есе Олега Шинкаренка про метамодернізм, українське кіно, філософію науки та радянську культурну історію.
Есеї про метамодернізм, кіно, філософію науки та українську культурну історію. Кожен текст поєднує уважне прочитання книжки чи фільму з ширшим суспільним контекстом і показує, як свідомість, час, пам'ять і сенс залежать від доби, у якій ми живемо.
Філософія Культурна теорія
Філософський маніфест: метамодернізм — коливання між іронією та щирістю, довірою та скептицизмом — прийшов на зміну постмодернізму як панівний спосіб сучасного мислення. На прикладі фільмів Веса Андерсона автор розглядає «тріаду невизначеності» й пояснює, чому контрінтуїтивність стала визначальною рисою доби.
Кінокритика Українська історія
Як радянське та українське кіно формувало — і спотворювало — історичну пам'ять про війну. Детальний розбір екранних образів — від німої пропаганди Довженка 1928 року до сучасних фільмів «Погані дороги», «Кіборги» і «Донбас»: як на екрані перетинаються акторська гра, мовна політика й національна ідентичність.
Філософія науки Епістемологія
Як позитивізм пройшов шлях від логічного емпіризму, попперівської фальсифікації та постмодерної критики Фуко й Ліотара до доби постправди з її соцмережами, діпфейками та знанням, згенерованим ШІ. Наука як релігія — і те, що неминуче приходить їй на зміну.
Метамодерна осциляція в «Ти — космос»
Аналіз фільму Метамодернізм
Фільм Павла Острікова «Ти — космос» (2024), прочитаний у шести різних інтерпретаційних рамках: куртуазне кохання, мотив «Мільйона червоних троянд», «2001» Кубрика, екзистенціалізм, лаканівський психоаналіз і геополітична алегорія. Метамодерна герменевтика на практиці.
Портрет російського інтелектуала як крокодила
Культурна критика Радянська історія
Як улюблені радянські мультиплікаційні персонажі — Крокодил Гена і Чебурашка, спочатку м'яка сатира на марксистську інтелігенцію, — стали іконами російської імперіалістичної пропаганди у війні проти України. Дослідження мілітаризації дитячої ностальгії.
Філософія часу Медіастудії
Від абсолютного часу Ньютона й відносності Ейнштейна — через ідеалістичний парадокс МакТаґґарта — до «дигіфренії» та розпаду наративу в добу смартфонів. Як наше ставлення до часу — через соборні дзвони, наручні годинники, телебачення й Telegram — змінювалося впродовж чотирьох культурних епох.