Дебют, що перевіряє межі мови та стійкості читача — лауреат Літературної премії «Смолоскип».

Постапокаліптична Україна через сто років після російсько-української війни — де історія стала набором чуток, а ідентичність — конкуруючими завантаженнями.

Спекулятивний любовний трикутник, що руйнує власну логіку — запитуючи, чи залишилася хоч якась значуща межа між людиною та штучним.

Гротескна подорож крізь пропаганду й імперський міф — війна починається не зі зброї, а з мови, що стирає неоднозначність.

Відмовляється звести Бандеру до єдиного сенсу — незручне дослідження того, як суспільства конструюють і ідеалізують чи демонізують історичних діячів.