Skip to content

Василь Павлович Бережний

Vasyl Berezhnyi

Біографія

Василь Павлович Бережний (26 червня 1918 — 19 березня 1988) — український письменник, журналіст і перекладач, відомий насамперед як автор наукової фантастики. Його твори виходили великими накладами й були перекладені багатьма мовами, здобувши авторові визнання в Україні та за кордоном.

Дитинство і освіта

Василь Бережний народився в селі Бахмач Чернігівської області в селянській родині. Змалку виявляв інтерес до літератури та журналістики. Після школи вступив до Українського технікуму журналістики в Харкові, який закінчив 1937 року. Під час навчання відвідав обсерваторію — це враження виявилося настільки сильним, що надихнуло його на перше науково-фантастичне оповідання «Планета житиме», опубліковане 1938 року.

Журналістика і воєнні роки

Після технікуму Бережний працював журналістом у газетах «Прапор комуни» у Бахмачі та «Молодий комунар» у Чернігові. Кар'єру перервала Друга світова війна: він служив у танкових частинах Червоної армії, брав участь у боях під Гродно і Барановичами, а потім відступав через Вязьму, де дістав важке поранення. У 1943 році повернувся на фронт, воював на 1-му Білоруському фронті та був відзначений численними бойовими нагородами.

Повоєнна літературна діяльність

Після війни Бережний відновив журналістську роботу в Києві, друкуючись у газеті «Молодь України» та журналах «Дніпро», «Вітчизна» і «Україна». Паралельно здобував вищу освіту — 1952 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У цей період він писав нариси, оповідання й літературно-критичні статті, поступово переходячи до великих прозових форм.

Наукова фантастика і найвідоміші твори

Бережний насамперед відомий своїм внеском в українську наукову фантастику. Його перший науково-фантастичний роман «У зоряні світи» вийшов 1956 року накладом 65 000 примірників, а 1958 року його перевидали накладом 100 000 примірників. Твори Бережного здобули широку популярність, і він став одним із провідних авторів жанру.

Загалом письменник опублікував понад п'ятнадцять науково-фантастичних романів і більш як п'ятдесят оповідань, зібраних у десяти збірках. Його книжки перекладено англійською, угорською, іспанською, латиською, молдовською, польською, російською, словацькою та французькою мовами.

Вибрана бібліографія

Романи

  • 1956 – У зоряні світи (To the Starry Worlds)
  • 1961 – Блакитна планета (The Blue Planet)
  • 1963 – Дем'янко Дерев'янко, або Пригоди електронного хлопчика (Demyanko Derevyanko, or the Adventures of the Electronic Boy)
  • 1965 – Істина поруч (The Truth is Near)
  • 1970 – Археоскрипт (Archeoscript)
  • 1971 – Під крижаним щитом (Under the Ice Shield)
  • 1971 – Сакура (Sakura)
  • 1975 – Молодший брат Сонця (The Younger Brother of the Sun)
  • 1978 – Космічний Гольфстрім (Cosmic Gulf Stream)
  • 1984 – Лабіринт (Labyrinth)

Збірки

  • 1960 – Оаза в льодах (Oasis in the Ice)
  • 1962 – В небі — Земля (In the Sky — Earth)
  • 1970 – У промінні двох сонць (In the Light of Two Suns)
  • 1971 – Під крижаним щитом (Under the Ice Shield)
  • 1975 – Повітряна лінза (The Air Lens)
  • 1978 – Повернення «Галактики» (Returning "Galaxy")
  • 1980 – Космічний Гольфстрім (Cosmic Gulf Stream)
  • 1984 – А до нас кит приплив (And a Whale Came to Us)
  • 1986 – Лабіринт (Labyrinth)

Оповідання

  • 1938 – Планета житиме (The Planet Will Live)
  • 1958 – Чого не побачило скляне око (What the Glass Eye Didn't See)
  • 1959 – Повернення «Галактики» (Returning "Galaxy")
  • 1960 – Оаза в льодах (Oasis in the Ice)
  • 1962 – Таємнича статуя (The Mysterious Statue)
  • 1963 – Останній рейс «Бурана» (The Last Flight of "Buran")
  • 1970 – Ефемерида кохання (The Ephemeris of Love)
  • 1971 – Космічна Ніагара (Cosmic Niagara)
  • 1971 – Контакт цивілізацій (Contact of Civilizations)
  • 1975 – Таємниця Дому вічності (The Secret of the House of Eternity)
  • 1980 – Homo Novus (Homo Novus)
  • 1986 – Людина-маятник (The Pendulum Man)
  • 1986 – Формула Космосу (The Formula of the Cosmos)

Перекладацька діяльність

Окрім власної творчості, Бережний перекладав російські романи й п'єси українською мовою, зокрема твори А. Коптєлова, М. Погодіна та А. Софронова. Також написав літературний портрет «Олесь Гончар» (1978).

Міжнародне визнання і спадщина

Бережний активно брав участь у міжнародних заходах науково-фантастичної спільноти, зокрема:

  • 1970 – Перший Всесвітній симпозіум письменників-фантастів у Токіо, Японія, у рамках EXPO-70
  • 1976 – Третій Європейський конгрес письменників-фантастів у Польщі

Його книжки вплинули на ціле покоління українських читачів і письменників. На вшанування пам'яті Бережного 2015 року в Бахмачі Чернігівської області одну з вулиць міста названо його іменем.

Особисте життя

Більшу частину свого життя Бережний прожив у Києві. Його дружина — Любов Флоріанівна Бережна, лікарка. Подружжя виховало двох дітей: Андрія Васильовича Бережного та Оксану Василівну Бережну. Онуки письменника — Василь Андрійович Бережний, Ольга Андріївна Бережна та Юлія Андріївна Бережна.

Смерть

Василь Бережний пішов з життя 19 березня 1988 року в Києві, залишивши по собі вагому літературну спадщину в українській науковій фантастиці.