Василь Павлович Бережній¶

Vasyl Berezhnyi

Біографія¶

Василь Павлович Бережній (26 червня 1918 — 19 березня 1988) — український письменник, журналіст і перекладач, найбільш відомий своїм внеском у науково-фантастичну літературу. Його твори виходили великими накладами й були перекладені багатьма мовами, здобувши авторові визнання в Україні та за кордоном.

Дитинство і освіта¶

Василь Бережній народився в селі Бахмач Чернігівської області в селянській родині. Змалку виявляв інтерес до літератури та журналістики. Після загальної школи вступив до Українського технікуму журналістики в Харкові, який закінчив 1937 року. Під час навчання відвідав обсерваторію — це враження виявилося настільки сильним, що надихнуло його на перше науково-фантастичне оповідання «Планета житиме» (Планета житиме), опубліковане 1938 року.

Журналістика і воєнні роки¶

Після технікуму Бережній працював журналістом у газетах «Прапор комуни» (Прапор комуни) у Бахмачі та «Молодий комунар» (Молодий комунар) у Чернігові. Кар'єру перервала Друга світова війна: він служив у танкових частинах Радянської армії, брав участь у боях під Гродно і Барановичами, а потім відступав через Вязьму, де дістав важке поранення. У 1943 році повернувся на фронт, воював на 1-му Білоруському фронті та був відзначений численними бойовими нагородами.

Повоєнна літературна діяльність¶

Після війни Бережній відновив журналістську роботу в Києві, друкуючись у газеті «Молодь України» (Молодь України) та журналах «Дніпро» (Дніпро), «Вітчизна» (Вітчизна) і «Україна» (Україна). Паралельно здобував вищу освіту — 1952 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У цей період він писав нариси, оповідання й літературно-критичні статті, поступово переходячи до великих прозових форм.

Наукова фантастика і найвідоміші твори¶

Бережній насамперед відомий своїм внеском в українську наукову фантастику. Його перший науково-фантастичний роман «У зоряні світи» (У зоряні світи) вийшов 1956 року накладом 65 000 примірників, а 1958 року перевидано тиражем 100 000 примірників. Твори Бережнього здобули широку популярність, і він став одним із провідних представників цього жанру.

Загалом письменник опублікував понад п'ятнадцять науково-фантастичних романів і більш як п'ятдесят оповідань, зібраних у десяти збірках. Його книжки перекладено англійською, угорською, іспанською, латиською, молдовською, польською, російською, словацькою та французькою мовами.

Вибрана бібліографія¶

Романи¶

1956 – У зоряні світи (To the Starry Worlds)
1961 – Блакитна планета (The Blue Planet)
1963 – Дем'янко Дерев'янко, або Пригоди електронного хлопчика (Demyanko Derevyanko, or the Adventures of the Electronic Boy)
1965 – Істина поруч (The Truth is Near)
1970 – Археоскрипт (Archeoscript)
1971 – Під крижаним щитом (Under the Ice Shield)
1971 – Сакура (Sakura)
1975 – Молодший брат Сонця (The Younger Brother of the Sun)
1978 – Космічний Гольфстрім (Cosmic Gulf Stream)
1984 – Лабіринт (Labyrinth)

Збірки¶

1960 – Оаза в льодах (Oasis in the Ice)
1962 – В небі — Земля (In the Sky — Earth)
1970 – У промінні двох сонць (In the Light of Two Suns)
1971 – Під крижаним щитом (Under the Ice Shield)
1975 – Повітряна лінза (The Air Lens)
1978 – Повернення «Галактики» (Returning "Galaxy")
1980 – Космічний Гольфстрім (Cosmic Gulf Stream)
1984 – А до нас кит приплив (And a Whale Came to Us)
1986 – Лабіринт (Labyrinth)

Оповідання¶

1938 – Планета житиме (The Planet Will Live)
1958 – Чого не побачило скляне око (What the Glass Eye Didn't See)
1959 – Повернення «Галактики» (Returning "Galaxy")
1960 – Оаза в льодах (Oasis in the Ice)
1962 – Таємнича статуя (The Mysterious Statue)
1963 – Останній рейс «Бурана» (The Last Flight of "Buran")
1970 – Ефемерида кохання (The Ephemeris of Love)
1971 – Космічна Ніагара (Cosmic Niagara)
1971 – Контакт цивілізацій (Contact of Civilizations)
1975 – Таємниця Дому вічності (The Secret of the House of Eternity)
1980 – Homo Novus (Homo Novus)
1986 – Людина-маятник (The Pendulum Man)
1986 – Формула Космосу (The Formula of the Cosmos)

Перекладацька діяльність¶

Окрім власної творчості, Бережній перекладав російські романи й п'єси українською мовою, зокрема твори А. Коптєлова, М. Погодіна та А. Софронова. Також написав літературний портрет «Олесь Гончар» (1978).

Міжнародне визнання і спадщина¶

Бережній активно брав участь у міжнародних заходах науково-фантастичної спільноти, зокрема:

1970 – Перший Всесвітній симпозіум письменників-фантастів у Токіо, Японія, у рамках EXPO-70
1976 – Третій Європейський конгрес письменників-фантастів у Польщі

Його внесок у літературу вплинув на ціле покоління українських читачів і письменників. На вшанування пам'яті Бережнього 2015 року в Бахмачі Чернігівської області одну з вулиць міста названо його іменем.

Особисте життя¶

Більшу частину свого життя Бережній прожив у Києві. Його дружина — Любов Флоріанівна Бережня, лікарка. Подружжя виховало двох дітей: Андрія Васильовича Бережнього та Оксану Василівну Бережню. Онуки письменника — Василь Андрійович Бережній, Ольга Андріївна Бережня та Юлія Андріївна Бережня.

Смерть¶

Василь Бережній пішов з життя 19 березня 1988 року в Києві, залишивши по собі вагому літературну спадщину в українській науковій фантастиці.